Годівничка (Вихід 20:12)
Одна родина мала дуже старенького дідуся. Очі його були сліпими, вуха нічого не чули, а коліна тремтіли. Навіть ложку він тримав ледь-ледь, повсякчас розхлюпуючи на скатертину юшку, а тверда їжа неодноразово випадала йому з рота. Це вельми дратувало його сина та невістку, тому вони вирішили відсадити старого від спільного столу і подавати йому обід в куточок за пічкою, насипаючи харчі у старе блюдечко. Звісно, дідусь не мав сили сперечатися, тож просто сумовито дивився на стіл зі свого кутка й тихесенько плакав.
Якось через сильне тремтіння в руках дід не зміг утримати своє блюдечко й упустив його додолу. Блюдце впало і розбилося на скалки, через що молода господиня напосілася на старого. Проте він не мовив ані слова - лиш тяжко зітхнув. Тоді йому дали дерев’яний полумисок, і відтоді старий мусив їсти лише з нього...
Одного дня, коли батьки сиділи за столом, до кімнати забіг їхній чотирирічний малюк із неоковирним кавалком дерева в руках.
- Що ти з цим робитимеш? - поцікавився батько.
- Вистругаю дерев’яну годівничку, - відказав малий. - Годуватиму вас із неї, коли виросту, а ви постарішаєте.
Про Божу подобу (І Мойс. 1:26-27)
Маленьке деревце, скажімо, яблунька, посаджене в саду, має всі ознаки великого овочевого дерева. Воно носить його образ, бо від нього народжене. Але деревце ще не цвіте й не родить плодів. Чому? Бо воно ще мале, не вкорінене добре,стовбур ще затонкий, галузки заслабі, щоб утримати плоди. Але коли деревце підросте, зміцниться, то воно всебічно уподібниться до великого дерева.
Ось дитина носить образ і подобу своїх батьків. Але вона ще не може багато дечого робити того, що можуть батьки. Вона фізично ще не укріпла, розумові та духовні здібності також ще не розвинені. Але дитина росте, удосконалюється й щораз більше уподібнюється до своїх родичів. Бо вже в самому народженні закладені в цю особу відповідні сили, щоб вона розвинулася на образ і подобу того, від кого вона народилася.
Людина була створена на образ і подобу Бога й вона могла розвиватися до повної подібності Господу. Але людина відпала від Бога і згубила подобу Божу, згубила ті духовні сили, які давали первісній людині можливість розвиватися до повної богоподібності.
Тому тепер, щоб ті сили повернути собі, то треба покаятися, навернутися до Бога, примиритися з Ним. І в таких людях Бог відроджує їхню внутрішню сутність Духом Святим й дає їм наново отримати ті самі духовні сили, які мала перша людина. Тому тільки відроджені люди можуть духовно рости, удосконалюватись і щораз ясніше віддзеркалювати в собі образ і подобу Божу.
Відродження - це не зовнішність (Ів. 3:5-6)
Можна взяти, скажімо, гниле яблуко й піти з ним до спеціаліста. Він покриє його воском, а потім ще його підфарбує й надасть йому вигляду найсвіжішого яблука. Але варто його тільки вкусити й відразу виявиться фальш.
Так воно є і з людьми, Їх можна добре виховати, цивілізувати й додати їм релігійності. Це все дасть людині вигляду християнської побожності. Але вкусіть її, цебто візьміть за живе, і відразу побачите світську тілесну людину.
І, навпаки, хороше яблуко може впасти в пилюку або й у болото. Його треба тільки обмити ззовні, бо всередині воно здорове й добре. Так і відроджена людина може часом повестися невідповідно через незнання, через брак виховання, через простацтво, через несподіваний підступ сатани, але їй треба тільки звернути увагу, пояснити, цебто "обмити зверху" і буде все в порядку, бо душа, внутрішня сутність такої людини, - здорова.
Ось це внутрішнє оздоровлення чинить у грішникові Бог Святим Духом, і це є її відродженням.
Відродитися - це не поправити (Ів. 3:5-6)
Нехай годинникар візьме годинника, в якому тріснула пружина. Він може вичистити кожне колеско, кожну вісь, зубок, вказівки, словом, усе привести до ідеального порядку, але якщо майстер не встановить нової пружини, годинник не піде й не буде показувати часу.
Те саме й з людиною. Очищайте її скільки хочете, але якщо пружина Святого Духа не буде вставлена, то людина духовним життям не буде жити.
А цієї духовної операції ніхто з людей і навіть ніхто з ангелів зробити не може, тільки один Бог. А Він знає добре кожну душу й Він дає Свого Святого Духа тільки щирим, таким, що правдиво каються і дійсно хочуть бути спасенними та відродженими.
Відродитися у Святому Духові (І Пет. 1:23)
В Америці, а також і в інших країнах, винайшли спеціальні людиноподібні машини, так звані "роботи", що можуть виконувати деякі людські функції. Але попри це роботи не стають людьми.
Так само є й люди, що в дечому поступають по-християнськи, але й вони через це ще не стають християнами. Щоб стати дійсним християнином, то треба відродитися від Слова Божого та від Духа Святого, щоб отримати Христову природу.