Дуже багатий чоловік (ІІ Коринтян 9:11; Об'явлення 2:9)
Один державний урядовець зайшов до бідної родини, щоб описати стан їхнього маєтку для означення розміру податку.
- А що ви маєте? - запитав він.
- О, я дуже багатий, - була відповідь.
- А в чому, власне, полягає ваше багатство?
- По-перше, я маю Спасителя, Який приготував для мене місце у Своєму царстві.
- А ще що?
- Маю богобоязливу дружину, яку ціню більше, ніж золото й перли.
- Що ще?
- Маю здорових і чемних дітей.
- А ще?
- Ще маю радість у серці, яка помагає мені за все дякувати Богові.
Урядовець закрив свою книжку й сказав:
- Ви дійсно багата людина, але ваш маєток не підлягає оподаткуванню.
Так, існують багатства земні й багатства духовні; одні лише для тіла, другі - для духа; одні проминаючі, а другі - вічні. Про які ви більше дбаєте?
Не клопочіться життям вашим
"Не клопочіться вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись" (Мт. 6, 25). "Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне" (Мт. 6, 32).
Ісус каже нам, що ми маємо повністю довіряти Богу. Він вказує на птахів і на лілії, що Бог про них дбає. Своєю силою не зробимо білою або чорною жодної своєї волосини. І навіть, якщо будемо старатися, працювати аж до втоми, то своє життя не продовжимо ні на один день, ні на годину, ні на секунду.
Коли будемо помирати, то побачимо, чи ми були мудрими, чи необачними, але вже може бути пізно, вже не матимемо часу нічого змінити. Тому будьмо мудрими сьогодні! Тобто рахуймося з Богом, рахуймося з вічним життям.
Наше життя в Божих руках. Чому ми клопочемось? Бог піклується про птахів, про природу, а тим більше про нас. Чи ж Він не знає про наші проблеми? Але питання: чи ми даємо Богу свої проблеми? Якщо так, то Він дасть нам правдиве світло, а також і силу.
"Бог терпіння і утіхи хай дасть вам бути однодумними між собою - в Христі Ісусі.
Римлян 15:5"
Любов до Христа
Що таке любов? Це не сентиментальні почуття.
Любов до Христа конкретна - дотримуватися Його заповідей, мати особисте відношення до Христа, тобто, що людина особисто усвідомлює: "Ти за мене помер, Ти любиш мене. Ти за мене терпів, заливався кривавим потом в Гетсиманії, був бичований, вінчаний терням, на Тебе плювали, Тебе принижували, Ти йшов хресною дорогою, падав, був зневажений між злочинцями і вбивцями, наче б був одним із них, як жебрак - Ти, що робив чуда, дозволив Себе так принизити і висміяти заради мене.
На кінець, Ти дозволив Себе розіп’ясти на Голготі - і все це заради мене. І я готовий за Тебе терпіти, і навіть віддати життя".
"Ви чули, що сказано: "Люби ближнього свого і ненавидь ворога". Та кажу Я вам: "Любіть ворогів своїх, моліться за тих, хто переслідує вас, щоб ви могли стати дітьми вашого Отця Небесного. Він примушує сонце сходити для злих і добрих й посилає дощ на праведних і неправедних.
Від Матвія 5:43-44"
Навчімось одного - зрікатися себе!
Коли приходить проблема, «стара людина» в нас автоматично почне нарікати на Бога або бунтуватися і сумувати. Навчіться одного - зречіться себе і дякуйте: «Боже, дякую Тобі за цей хрест, що мене знову насварили, що мені втік автобус...».
Достатньо дякувати, а Бог дасть вам світло і покаже: «Поглянь, там тебе чекало нещастя, з цього вийшло б це і це...». І тоді людина побачить й багато інших взаємозв’язків.
Але якщо перебуває в бунті проти Бога і в себежалю, то цим відкидає хрест. Якщо хтось насварить нас, автоматично приходить ненависть і себежаль. Саме цього ми повинні відректися, а потім нам відкриються очі.
Ми повинні взяти свій хрест - свій конкретний біль - та йти за Ісусом. Куди? На Голготу, а потім до славного воскресіння. Де є Ісус? У славі. Там є наша батьківщина. Тут ми тільки прочани.
"Стежка життя - берегти науку; хто відкидає картання, - ходить манівцями.
Приповiстi 10:17"
Є Бог!
У нашій родині 8 березня ніколи не святкували, але цей день назавжди буде для мене пам'яттю про море тюльпанів, які вирощували мої батьки у важкі роки, щоб продати та прогодувати сім'ю. Продавали їх і харчувалися потім цілий рік… (Християнам у більшості нереально було влаштуватися на добру роботу, змушені були бути чорноробами).
Якось у такий березневий день серед багатьох клієнтів, які купували тюльпани, до тата підійшла жінка. Запитала ціну букета, тато назвав. Вона дала більше грошей, він збирався дати здачу, і раптом жінка заговорила: Є Бог! (У ринковій метушні і до того ж у Радянському Союзі не очікуєш почути таке).
- Є Бог! - повторила вона. Батько відповів, ніби прийшовши до тями:
- Воістину є Бог!
Жінка каже: "Ось-ось, є Бог, і Він допоможе тобі, і ти побачиш свою квітку!"
Тато проходив важким періодом у житті, і це слово було величезним підбадьоренням для нього. Жінка повернулася йти, тато "опритомнів", що не дав їй здачу, хотів віддати всі гроші... А її - не стало. Знайомі продавці тюльпанів, що стояли поруч і спостерігали за цим, теж почали її шукати, але ніхто не знайшов...
Господь посилає Своїх ангелів, коли хоче, де хоче і в якому образі хоче. І я хочу сказати комусь, хто читає це слово рему: якщо тобі важко в житті, якщо хочеться здатися, в якій би це не було ситуації, то пам'ятай: Є Бог! І Він допоможе тобі, і ти побачиш свою "квітку"!