Правдивий друг (Прип. 17:17; 27:9)
Один молодий чоловік за доведений злочин був осуджений на пару літ в'язниці. Його відвідали там три друзі.
- Я просто не можу повірити, що ти таке міг зробити, - сказав один.
- І як ти міг так низько впасти? - додав другий.
У їхніх словах бриніли розчарування та докори, які тільки ще більше ранили й без того змучене серце нещасного.
Але третій протягнув другові руку та сказав: "Не журися, друже, це може з кожним статися. Ми не ліпші від тебе й у тяжкій спокусі могли б зробити ще гірше. А тому, що б ти не зробив, я залишаюся твоїм другом назавжди!"
Це і був правдивий друг. Друзі пізнаються в нещасті.
Таким другом нещасних, тих, що впали і злочинних, є Христос, Який не судить і не докоряє, а рятує, підносить і потішає.